Маємо сервер із встановленою FreeBSD 8-STABLE і проблемних диском. Купили новий – необхідно швиденько все перенести на нього.

Підключаємо новий диск. Скажімо, система визначила його як ad2. Створюємо директорії /mnt/root, /mnt/var, /mnt/home . Від рута запускаємо /stand/sysinstall , в ній обираємо Configure -> Fdisk, ad2.

Створюємо FreeBSD slice на весь диск. Натискаємо ‘s’ (set bootable) і ‘w’ (write changes). При виході з fdisk обираємо Standard Install a standard MBR (no boot manager), і Yes.

Виходимо з Fdisk й заходимо до Label, обираємо ad2 і створюємо нові розділи. Щоб /stand/sysinstall зміг відформатувати і змонтувати, вказуємо наші нові точки монтування /mnt/root, /mnt/var, /mnt/home, натискаємо ‘w’ (write changes). Все.

Дальше від root виконуємо серію команд pax (для кожної файлової системи):

cd / ; pax -p eme -X -rw . /mnt/root
cd /var; pax -p eme -X -rw . /mnt/var
cd /home; pax -p eme -X -rw . /mnt/home

Редагуємо файл /mnt/root/etc/fstab відповідно до наших нових реалій 🙂 Перевантажуємо систему і все!

УВАГА! Якщо у Вас виникли якісь проблеми із завантаженням системи, як показує практика, 90% проблему варто шукати саме в файлі fstab 😉

Для того, щоб уможливити маршрутизацію пакетів у Linux між двома мережевими картками, достатньо виконати:

echo "1" > /proc/sys/net/ipv4/ip_forward

Якщо потрібно відновлювати налаштування після перевантаження, додаємо у файл: /etc/sysctl.conf:

net.ipv4.ip_forward = 1

Задіюємо без перевантаження:

sysctl -p

Digital Picture and File Recovery
Digital Picture and File Recovery

Вкотре стикаюся з необхідністю відновити файли, які (якимось дивом) видалав зі своєї флешки 🙂 І постійно забуваю назву цієї чудової, а головне OpenSource програми. Записую для усіх: testdisk та photorec.

testdisk
Силна утиліта для діагностики та лікування дискових розділів та файлів. Вміє відновлювати видалені файли з FAT16/FAT32, NTFS, Ext2/Ext3. Інструкція англійською.

photorec
Основне призначення – відновлення випадково видалених зображень. Інструкція англійською

Програми розповсюджуються під ліцензією GNU GPL, можна завантажити версії для Windows, Linux, MacOS.

Стояла задача: швидко замінити у 200 XML файлах стрічку “tbl_Offering” на “tbl_OfferingMovement”. Ось як це можна зробити одним рядком Perl коду під Debian GNU/Linux (оригінал кожного файлу зберігається окремо з розширенням bak):

perl -i.bak -p -e 's/tbl_Offering/tbl_OfferingMovement/gi;' *

2-3 ноября 2009 г. компания “АйТи-СФЕРА” презентовала Terrasoft Press на ежегодной отраслевой выставке-конференции «Издательский бизнес / Publishing Expo 2009».
Выставка-конференция ежегодно собирает вместе более 2 500 специалистов индустрии печатных СМИ: руководителей и специалистов издательских, распространительских, полиграфических компаний, представителей рекламной и бумажной индустрии, компаний-поставщиков продуктов и услуг для издательской отрасли, государственных чиновников.
На выставочной экспозиции представлены издатели, типографии, IT-компании, информационные агентства, рекламные агентства, распространители печатной продукции, консалтинговые и исследовательские компании, отраслевые ассоциации и союзы Среди участников выставки были представлены компании: «Медиа3», «Терем», «Atex», «Adobe», «Woodwing», «РИА «Новости», ИД «Коммерсантъ», «Hachette Filipachi Shkulev» и «ИнтерМедиаГруп», «Пушкинская площадь», «Helprint Oy», «МААРТ», «SAP CIS» и др.
Хочу отметить очень большой интерес среди участников конференции к продукту Terrasoft Press!

На вебинаре рассмотрены следующие возможности продукта:

  • управление процессом продажи рекламы с визуализацией рекламных полос изданий;
  • планирование и анализ продаж изданий и рекламных площадей;
  • организация и управление работой с агентами;
  • управление подпиской и доставкой изданий подписчикам;
  • организация работы собственной службы доставки;
  • управление каналами распространения изданий;

Поставив я у себе в мережі джабер і тепер хочу поділитися тим, як я це зробив, бо останнім часом питають про це буже часто! Отже, після кількох днів проб і тестів я обрав для себе Jabberd-1.4.3 (показав себе найбільш стабільним на даний момент), для ICQ транспорту – jit-1.1.6, усе збирав з портів під FreeBSD4.10-STABLE оновлених 28 серпня 2004 р. через CVSup

Доволі багато сплило часу з моменту написання мною статті про налаштування djbDNS. Сьогодні я вирішив сісти і написати щось подібне для поштового сервера. Звичайно, що це буде продукт того ж D. J. Bernstein – Qmail (http://www.qmail.org/). Що ж, у нас уже запущений DNS, усі деталі машини та використовуваних мною параметрі читайте в статті по djbDNS у рубриці МЕТА. Дана стаття базується на документі “Installing qmail under FreeBSD” Aaron Hill © 2001-2003, зокрема використано його скрипт запуску Qmail під FreeBSD. Менше слів! До роботи!

ВСТУП
Доволі часто для адміністратора, який лише починає своє знайомство з FreeBSD виникає необхідність налаштувати власний DNS. Хто пробував це робити знає яка це важка, трудомістка та клопітка праця… Разом з FreeBSD у Вас у системі обов’язково стоятиме одна з версій BIND (Berkeley Internet Name Domain). Можливо, що для гуру це не проблема, проте початківцю це далеко не легко!

Що таке DNS? DNS – це протокол, який перетворює імена в IP-адреси та навпаки. Наприклад, у відповідь на запит www.unix.lviv.ua ми отримаємо IP-адресу веб-серверу офіційного сайту відкритої Львівської групи користувачів Unix. Так само відбувається й зворотній процес. Запит IP-адреси машини, поверне ім’я хосту. Для того щоб система працювала не обов’язково мати працюючий DNS у себе на комп’ютері, їх достатньо існує в інтернеті, проте коли ми говоримо про мережу, то DNS нам знадобиться: чи для основного серверу нашого домену (який Ви використовуватимете), чи просто для кешування DNS-запитів, наприклад, браузерів.

Дана стаття не претендує стати підручником по DNS, таких існує достатньо і набагато більш фаховіше написаних! Я прагну лише допомогти в налаштуванні DNS для конкретних потреб на конкретному прикладі.

Як було сказано найбільш розповсюдженим DNS є BIND, проте не зважаючи на свою популярність, він таки залишається доволі болючим і дирявим місцем 🙂 Біда ще й у тім, що більшість проблем BIND криється в бібліотеках, більше відомих як libresolv та libbind, переповнення буферу та інші гадості – результат помилок у цих бібліотеках. Саме тому я використовую djbDNS. Він був написаний D. J. Bernstein. Як на мене його переваги очевидні – легка та швидка конфігурація, безпека, стабільність… Джеймсом Бернштейн замінив стандартну libresolv на власну, відому як djbdns client library. Відразу зауважу, що багато хто не долюблює його програм (djbdns, qmail, daemontools та ін.). Не заперечую, що він має свій особливий стиль програмування, який однак є доволі структурованим та цікавим.