Цими днями, прибув я на Майдан. Не зміг стояти осторонь подій, що відбуваються у нашій Країні. Прогулявся по Хрещатику, відчув подих змін. Наша Батьківщина вже давно потребує очищення. Очищення від совкових правил, старих звичок та терпіння, що колись буде краще. Не буде, якщо постійно терпіти, а не міняти!
Переступаєш кордон барикад і ти потрапляєш у своєрідний Ватикан всередині Києва, зі своїми законами та правилами. Дороги прибрані від снігу (на відміну від основної частини Києва), сміття збирається та вивозиться, люди доброзичливо посміхаються. Довкола сюреальна атмосфера: не то революція з барикадами, не то масові гуляння з піснями та танцями.
Зустрів одинокого свідка штурму вночі 11/12/2013
Нарід висуває свої протести
Ялинка нагадує про ту «йолку»,
та поряд спокійно стоїть шопка побудована руками борців цих днів
Влада закликає дотримуватися букви закону, та наш народ прекрасно знає, який він, закон:
Та й про владу тут не найкращої думки:
Побував я й на місці де «Тут був Ленін»:
Мало, що з нього сьогодні залишилось — на сувеніри пішов (хоч для чогось знадобився):
На цьому Майдані я особисто переконався, що тут зароджується нова нація! Приємно було бачити, як молоді люди шукали смітник, щоб викинути недопалки (могли ж просто кинути на майдані).
Проте, було й негативне: декотрі забули для чого приїхали, й дозволяли собі зловживати алкоголем. Таких, реально, одиниці, проте їх легко можна використати для пропаганди проти Майдану…
Як підсумок скажу, що найскладніше ще попереду, але з такими людьми нічого не страшно!
Хороший пост! Прочитал и сразу стало приятно. А то сейчас много грязи льют.
Я верю, что это все не зря и люди все таки поймут, что власть не у тех кто сидит на банковой, а у них самих. Тогда и будет нам всем счастье и демократическая странна.