Ubuntu

Для современных компаний Online встречи уже давно стали ежедневным событием (а для нашей компании — закономерность). Мы проводим совещания, презентации нашей продукции, обсуждаем основные аспекты работы с клиентами или партнерами… И все это не выходя из кабинета. Знаю, большинство успешно использует коммерческие (или условно бесплатные) продукты, которых сейчас очень много на рынке. А как Вам бесплатная встреча на 1000 участников!? Фантастика! Нет, реальность!

Именно так утверждают разработчики OpenSource решения для Online встреч OpenMeetings. Вы можете общаться используя микрофон и веб-камеру, обсуждать документы, проводить презентации, демонстрировать свой рабочий стол и записывать встречу. И это все абсолютно бесплатно на своем собственном сервере! В сегодняшней статье хочу поделится опытом установки сего продукта на Deabin GNU/Linux Lenny.

Только-что сделал, запишу и буду работать дальше!
Нужно все письма, которые приходят пользователю user1 дублировались user2. У нас установлен postfix на ubuntu сервере. Все, что нужно сделать — добавить одну строчку в файл /etc/aliases 🙂

echo "user1: user1,user2" >> /etc/aliases
newaliases
invoke-rc.d postfix restart

Для установки Firebird базы я выбрал Debian Lenny GNU/Linux (другого под руками не оказалось). Опишу как все происходило.

Во-первых, обновляем все пакеты (что-бы не пропустить важного обновления безопасности):

aptitude update
aptitude full-upgrade

Обновили? Переходим к установки Firebird сервера:

aptitude install firebird2.0-super

Для автоматического запуска службы правим файл /etc/default/firebird2.0-super:

ENABLE_SUPER_SERVER=yes

Отлично! Дальше собираем UDF библиотеку предоставленную Terrasoft. Устанавливаем все зависимости, качаем библиотеку и собираем ее из исходников:

Каждый, кто впервые сталкивается с операционными системами семейства Unix — знакомятся с ним 🙂 Загадочным редактором, в котором невозможно ничего написать, изменить, не работают стрелки и т.д. Да, это Vi редактор, который начал свой путь в далеком 1976 году и до сегодня является одним из самых популярных среди системных администраторов (Сейчас на меня набросятся сторонники Emacs, поскольку спор между сторонниками vi и emacs является классическим примером «религиозных войн»). Собственно я больше люблю его более современный клон Vim.
Редактор VI имеет три режима:
1. Командный — в этом режиме можно перемещаться по файлу и выполнять редактирующие команды над текстом. Команды вызываются ОБЫЧНЫМИ ЛАТИНСКИМИ БУКВАМИ.
2. Ввода текста — в этом режиме обычные латинские буквы будут вставляться в текст.
3. Режим строчного редактора ED используется для управления файлами (сохранить файл, зачитать файл и т.д.)

Для того, что бы что-то написать, вам нужно: перейти в режим ввода (нажатием латинской i ), написать текст, выйти из режима ввода (клавиша Esc), перейти в командный режим (клавиша :) и ввести команду (сохранить и выйти, будет так: :wq). Страшно? Тогда Вам дальше не стоит этого читать! Лучше пользуйтесь текстовый редактор ee (Easy Editor).


У мене ноутбук з роздільною здатьністю екрану 1280 на 800. Після інсталяції, система встановила 1024 x 768. Захотів змінити старим способом через Xorg, а не знайшов конфігураційного файлу! Виявляється в 9.10 усе потрібно робити з допомогою xrandr. Ось як можна додати нові параметри. Зверніть увагу: в мене монітор LVDS1, у Вас це може бути VGA1.

Перевіряємо перелік встановлених параметрів:

xrandr
Screen 0: minimum 320 x 200, current 1024 x 768, maximum 4096 x 4096
VGA1 disconnected (normal left inverted right x axis y axis)
LVDS1 connected 1024x768+0+0 (normal left inverted right x axis y axis) 331mm x 207mm
   1024x768       60.0*+
   800x600        60.3
   640x480        59.9
TV1 disconnected (normal left inverted right x axis y axis)

Canon LBP 1120
Canon LBP 1120

Загалом принтери від Canon не найпростіше заставити друкувати з під Linux. Одна з причин — він програмний і використовує ЦП вашого ПК. Що ж робити, коли Ви щасливий власник цього принтера, а прагнете спробувати Linux? Розповім свій досвід встановлення цієї моделі на Ubuntu Linux 9.10. За основу я використав статтю з help.ubuntu.com.

Пригадую часи, коли CANON взагалі неможливо було підключити в Linux, сьогодні, це вже не така проблема. Качаємо драйвера з офіційного сайту CANON. На момент написання цього запису це CAPTDRV180.tar.gz (Canon CAPT Printer Driver for Linux).

Для того, щоб уможливити маршрутизацію пакетів у Linux між двома мережевими картками, достатньо виконати:

echo "1" > /proc/sys/net/ipv4/ip_forward

Якщо потрібно відновлювати налаштування після перевантаження, додаємо у файл: /etc/sysctl.conf:

net.ipv4.ip_forward = 1

Задіюємо без перевантаження:

sysctl -p

Digital Picture and File Recovery
Digital Picture and File Recovery

Вкотре стикаюся з необхідністю відновити файли, які (якимось дивом) видалав зі своєї флешки 🙂 І постійно забуваю назву цієї чудової, а головне OpenSource програми. Записую для усіх: testdisk та photorec.

testdisk
Силна утиліта для діагностики та лікування дискових розділів та файлів. Вміє відновлювати видалені файли з FAT16/FAT32, NTFS, Ext2/Ext3. Інструкція англійською.

photorec
Основне призначення — відновлення випадково видалених зображень. Інструкція англійською

Програми розповсюджуються під ліцензією GNU GPL, можна завантажити версії для Windows, Linux, MacOS.

Стояла задача: швидко замінити у 200 XML файлах стрічку «tbl_Offering» на «tbl_OfferingMovement». Ось як це можна зробити одним рядком Perl коду під Debian GNU/Linux (оригінал кожного файлу зберігається окремо з розширенням bak):

perl -i.bak -p -e 's/tbl_Offering/tbl_OfferingMovement/gi;' *