Цього року вирішив запустити окремий блог українською мовою де описуватиму досвід використання OpenSource та воасні хобі. Цей блог залишиться лише із професійними матеріалами. Перший запис у новому блозі про встановлення Linux на USB «флешку» із зашифрованою файловою системою.
На самом деле мы собираемся на забеги не для того, чтобы посоревноваться и выиграть друг у друга. А для того, чтобы бежать вместе.
Ось уже місяць як я бігаю. Разом із преміум підпискою в Runtastic я розпочав тренувальний план — 50 хв за 6 тижнів. Разом із першими перемогами прийшли і перші проблеми. У кросівки, цілком не призначених для бугу, провалилась п’ятка від моєї надмірної ваги та неправильної техніки. З’явився біль у колінах. Разом із новими книгами, такими як «Бег с Лидьярдом», «Бегай быстро и без травм» чи «Ультра. Как изменить свою жизнь в 40 лет и стать одним из лучших атлетов планеты» — прийшло перше розуміння необхідних змін. Вибрав та придбав свої перші бігові кросівки, розпочав читати про пульсові зони та шукати хороший пульсометр, проконсультувався із лікарем відносну болю в колінах…
Откровенно говоря, мне кажется, что сила воли (ее отсутствие или наличие) вообще не имеет никакого отношения к моим ежедневным пробежкам. Думаю, все эти годы я бегаю по одной-единственной причине: бег мне подходит. Ну, или, во всяком случае, он меня не напрягает. Людям свойственно продолжать делать то, что им нравится, и бросать то, что не нравится.
Я ніколи не любив бігати. У восьмому класі середньої школи я почав займатися важкою атлетикою. Мені подобалось тренуватись, їздити на змагання, займати місця та виконувати розряди. Проте, я терпіти не міг біг у тренувальному плані, а він був! Доводилось, поки тренер не слідкує, пропускати коло-друге, халявити… І так тривало до вищої школи — там я теж не бігав 🙂 Більше того, якщо потрібно було пробігти 3 км у лісі, я радше би «захворів» чи пішов у наряд на кухню, але тільки б не біг!
Трішки оновив блог, а то стара версія ну дуже вже була стара 🙂